Доклад на педраду .
Тема: Вплив якості освіти та якості реалізації навчальної діяльності учнівна уроках біології для формування їх життєвого досвіду.
Епіграф: “Ми навчаємо не для школи, а для життя. “
Сенека
Інтерес до предмета формується з мотивації.
Види мотивацій:
- мотивація до навчання;
- бажання йти до школи;
- мотивація до вивчення предмета;
- мотивація до вивчення окремої теми.
Залежать від;
* організації процесу навчання;
* авторитету учителя;
* стилю спілкування;
* самостійної пізнавальної діяльністі учнів.
Мотивація виконує декілька функцій:
- збуджує поведінку дитини,
- направляє й організує урок,
- придає йому особисту значимість.
- пробудження та розвиток інтересу.
Інтерес – рушійна сила пізнання та навчання.
Інтерес – це зернятко, з якого вчитель вирощує мотивацію до
навчання.
формування стійкої мотивації на уроках біології
- включення кожного учня в активну діяльність на уроках через розвиток
уваги
- довести уявлення з досліджуваної теми до формування стійких знань
- можливостей застосування цих знань на практиці.
Розвиток мотивації за допомогою застосування інтерактивних технологій
- робота в парах, малих групах
незакінчені речення; мозковий штурм;
-аркуш по колу; дерево рішень; розігрування ситуацій за ролями;
- прийоми створення проблемних ситуацій, створення ситуації успіху
- апелювання до життєвого досвіду дітей;
-використання сучасних інформаційних технологій, мультимедійних
презентацій .
Використання інформаційних технологій
- відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел
- підвищують активність самостійної роботи,
- дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення будь-яких
професійних навичок,
- дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.
Організація самостійної діяльності учнів
Людина запам'ятовує 10 % з того, що вона чує, 50 % з того, що вона бачить,
та 90 % з того, що робить сама.
- самостійна робота є найбільш ефективною
- є засобом боротьби за глибокі та міцні знання учнів,
- формування активності та самостійності як рис розвитку розумових
здібностей
. Для самостійної роботи доцільно використовувати новітні технології:
-моделі «прямого викладання»( матеріал подається невеликими порціями з
періодичною перевіркою ступеня розуміння його змісту )
-робота в групах та парах;
- інтерактивні форми та методи навчання.
Робота в групах та парах
* Парне взаємонавчанн
Учні у стабільних парах (сусіди за однією партою) або в парах змінного складу
пояснюють один одному якесь питання, захищають свою тему, оцінюють
результати роботи товариша.
* Взаємонавчання груп
Групи, які займаються розв'язанням різних проблем або різними видами
навчальної діяльності — теоретики та експериментатори, обмінюються
досвідом, інформацією, проблемами.
* Учень замість учителя
- Групи створюються на основі вже існуючого розміщення учнів у класі.
- Склад учнівських груп визначає вчитель.
- Учні самостійно об'єднуються в групи по чотири-шість осіб до початку уроку.
- Клас або вчитель спочатку за визначеними критеріями обирає лідерів груп,
які потім здійснюватимуть набір до своїх груп інших учнів класу за їх
бажанням.
- Учитель визначає й записує на дошці перелік головних питань за темою, що
вивчається. Кожен учень обирає для себе проблему і входить до складу
відповідної групи.
- Поетапне створення груп.
Прийоми пізнавальних мотивів:
•бесіда ( у вступному слові окреслюю коло питань, які
розглядатимуться на уроці;
• створення проблемної ситуації (питання, демонстрація
експерименту, або надання до уваги учнів логічної суперечності;
•використання прийому « Дивуй» (наводжу дивні факти або майже
неправдоподібні історії;
•використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок,
віршів, сенканів;
•використання під час уроку художньої та наукової літератури;
•створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання.
Конкурс «Знайди помилку». Кожен учень одержує картку зі схемою, що
відображає систематичне положення того чи іншого виду, але ці схеми мають
помилки. Завдання – знайти помилки й виконати схему правильно.
Конкурс «Четвертий зайвий». Кожен учень одержує по чотири гербарні
листки, необхідно порівняти рослини і виділити одну, яка відрізняється від
інших.
Конкурс «Ой, болить!». Дітям пропонується використати одержані знання на
практиці. «Уявіть собі, – говорю я, – ви приходите до товариша, а він захворів.
Його мучить кашель, нежить, болить горло, підвищена температура. Який
народний засіб для лікування ви йому запропонуєте?»
Приклади інтерактивних завдань
– робота в парах (один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи
розв’язування завдань. Він передає інформацію іншому);
– діалог рівнина (читання або вивчення тексту абзацами, знайдіть в тексті
нові слова, поясніть їх значення, наведіть основні об’єкти про які йдеться в
цьому абзаці);
– діалог Сократа (учні самостійно формулюють проблеми та пропонують
шляхи їх розв’язання);
– навчальна пара (усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом,
який поданий на картці. у правому ряду сидять «учні» у лівому – «вчителі».
Завдання вчителя ставити питання, щодо опрацьованого матеріалу,
тлумачити незрозумілі поняття);
– мозковий штурм (метод колективного обговорення, що здійснюється через
вільний вияв поглядів усіх учасників. Дає змогу швидко і ефективно
розв’язувати завдання. Ідеї можна записувати на дошці);
– кооперативне навчання (ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє
гуманізації відносин між учителями та учнями. Навчальна співпраця буде
результативною, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі);
– техніка полікантних груп (чітко формується завдання, самостійне
продумування і записування ідей попереднє голосування, дискусія за
попереднім голосуванням, остаточне голосування);
– метод снігова куля (використовується коли необхідно, щоб учасники
спочатку обговорили питання в парах, потім в квартетах і т. д.);
– метод карусель (ефективний для одночасного включення всіх учасників в
активну роботу з різними партнерами і передбачає добір аргументів кожним
учасником на задану тему, слухання одним учнем досить великої кількості
однокласників. Учні розсаджуються у вигляді каруселі, що рухається);
– метод броунівський рух (цей метод дозволяє кожному учневі виступити в
ролі вчителя);
– уявний мікрофон (учні висловлюють свою думку тримаючи в руках уявний
мікрофон);
– ланцюжок (учні ланцюжком задають один одному питання і відповідають
на них);
– методика тренінгу (обговорення доповідей, проблем у колі тримаючи один
одного за руки);
– робота в малих групах (розподіляються обов’язки між членами групи :
секретар, доповідач, дослідник ,аналітик. Кожен виконує свою функцію).
Виконання практичних та лабораторних робіт
Самостійний творчий процес, який спонукає до творчого мислення.
Задача вчителя полягає в тому, щоб чітко поставити мету і завдання,
забезпечити необхідним обладнанням.
Даний вид роботи навчає їх бути дослідниками, закріплює навики роботи з
обладнанням.
Учням можна запропонувати алгоритм виконання експерименту або
спостереження.
Те, що я чую, я забуваю.
Те , що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я бачу, чую, обговорюю й роблю, я одержую знання і вміння.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Тема: “Проблемне навчання це - найпотужніший спосіб підвищити інтерес до предмета”
« Всі наші задуми, всі пошуки і побудови перетворюються на
порох, якщо в учня не виникає бажання вчитися »
В. А.Сухомлінскій.
Складіть список з 5-10 дій, які вчитель повинен зробити на уроці для
підвищення мотивації учнів і їх бажання вчитися.
Інтерес + мотивація = знання
Коли школярі приступають до занять, жоден вчитель не може
поскаржитися на відсутність у них інтересу до предмета. Але чим старше
діти, тим інтерес значно слабшає. Звідси випливає проблема важливості
розвитку мотивів на кожному уроці. Як зацікавити , зробити урок
улюбленими, захоплюючими?Основу мотивації становить потреба в чому-
небудь. Мотивація - це процес спонукання себе та інших до діяльності
для досягнення особистих цілей.
До навчальних мотивів належать
• власний розвиток в процесі навчання;
• дію разом з іншими і для інших;
• пізнання нового, невідомого.
• розуміння необхідності навчання для подальшого життя,
• процес навчання як можливість спілкування,
• похвала від значущих осіб
• навчання як вимушена поведінка;
• процес навчання як звичне функціонування;
• навчання заради лідерства і престижу;
• прагнення опинитися в центрі уваги,
• прагнення уникнути неприємностей з боку вчителів, батьків.
Форми і методи ,які активізують діяльність учнів
захоплене викладання, новизна навчального матеріалу,
історизм, зв'язок знань з долями людей, їх відкрилися,
показ практичного застосування знань у зв'язку з життєвими планами і
орієнтаціями школярів;
використання нових і нетрадиційних форм навчання,
чергування форм і методів навчання,
проблемне навчання, евристичне;
навчання з комп'ютерною підтримкою, використання інтерактивних
комп'ютерних засобів;
взаимообучение (в парах, мікрогрупах),
тестування знань, умінь, показ досягнень учнів, створення ситуацій
успіху, змагання (з товаришами по класу, самим собою),
створення позитивного мікроклімату в класі, педагогічний такт і
майстерність педагога, ставлення педагога до свого предмету.
Прийоми, які сприяють активізації діяльності
• Створення проблемної ситуації.
• Залучення учнів до оцінної діяльності.
• Незвичайна форма навчання: урок-семінар, урок-конференція, урок-
подорож, урок-аукціон, рольова гра, дискусія, захист проектів.
• Різноманітні колективні способи навчання.
• Приваблива мета.
• Лови помилку.
• Намалюй, як зрозумів.
Проблемне навчання - спосіб підвищити інтерес до предмета.
Замість пояснення - вчитель спонукає учнів спостерігати, висувати
гіпотези, перевіряти рішення, для чого учні активно використовують
інтуїтивне і аналітичне мислення. Можливо задавати навідні запитання,
засновані на неповних даних, підтвердити або спростувати їх при аналізі
фактів. На такому уроці етапами роботи стануть введення в тему,
експериментування, обдумування, осмислення, практичне використання
фактів, перевірка, висновок.
Види самостійної роботи:
- Робота з книгою: малюнок, графік, пошук відповіді на питання,
конспектування, переказ, план відповіді, узагальнення за кількома
параграфів, робота з першоджерелами.
- Вправи: відповіді на питання, рецензії відповідей, тренувальні вправи.
- Рішення задач і практичні, лабораторні роботи.
- Перевірочні, самостійні роботи (графічний і біологічний диктант).
- Доповіді та реферати.
Індивідуальні та групові завдання при спостереженні на екскурсіях.
- Домашні лабораторні , досліди і спостереження.
Гра сприяє розвитку і зміцненню інтересу.
Ділова гра - на основі ігрового задуму моделюються життєві ситуації.
Рольова гра.Для того щоб привернути увагу , застосовую в різних варіантах
такі рольові ігри: «Рибалка», «Хто швидше», «Знайди помилку», «Збери
картку», «Естафета»
Дидактичні ігри, загадки, ребуси, прийоми роботи з текстовою
інформацією.
Види навчання
При фронтальному навчанні вчитель керує навчально-
пізнавальною діяльністю всього класу, що працює над єдиною
задачею. Однак фронтальна робота не розрахована на облік їх
індивідуальних відмінностей. Вона орієнтована на середнього
учня, тому окремі учні відстають від заданого темпу роботи, а
інші - знемагають від нудьги.
При групових формах навчання їх можна поділити на
ланкові, бригадні, кооперуватися-групові та
диференційовано-групові, парна робота учнів.
При бригадній формі організовується діяльність спеціально
сформованих тимчасових груп учнів.
Кооперовано-групова форма передбачає поділ класу на групи,
кожна з яких виконує лише частину загального, як правило,
об'ємного завдання.
Диференційовано-групова форма навчання об'єднують
учнів з однаковими навчальними можливостями і рівнем
сформованості навчальних умінь і навичок
Диференційована робота на уроках
1. Індивідуальна картка.
2. Картка-підказка.
3. Взаимопроверка виконаної роботи всіма учнями.
4. Завдання, що виконуються за бажанням.
Види уроків
1. Уроки в формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафета, дуель, КВН,
ділова гра, рольова гра, кросворд, вікторина тощо
2. Уроки, засновані на формах, жанрах і методах роботи, відомих у
суспільній практиці: дослідження, коментар, мозкова атака, інтерв'ю,
репортаж, рецензія.
3. Уроки, засновані на нетрадиційній організації навчального матеріалу:
урок мудрості, одкровення, урок-блок.
4. Уроки, що нагадують публічні форми спілкування: прес-конференція,
брифінг, аукціон, регламентована дискусія, панорама, телеміст, репортаж,
діалог, усний журнал.
5. Уроки, основанные на имитации деятельности учреждений и
организаций: следствие, патентное бюро, ученый совет и т.п.
6. Уроки, засновані на імітації діяльності при проведенні суспільно-
культурних заходів: заочна екскурсія, екскурсія в минуле, подорож,
прогулянка і т.п.
7. Уроки, які спираються на фантазію: урок - казка, урок-сюрприз.
8. Використання на уроці традиційних форм позакласної роботи: "слідство
ведуть знавці", "брейн-ринг", диспут.
9. Інтегровані уроки.
10. Трансформація традиційних способів організації уроку: лекція-парадокс,
парне опитування, експрес-опитування, урок-консультація, урок-практикум,
урок-семінар.
Уроки основних типів в рамках традиційного навчання
- Урок ознайомлення з новим матеріалом
- Урок закріплення вивченого
- Урок застосування знань і умінь
- Урок узагальнення і систематизації знань
- Урок перевірки і корекції знань.
.
.
Комментариев нет:
Отправить комментарий